Зазначено, що в пошуку втраченої гармонії між природою й людиною, тимчасовим і вічним, матеріальним та ідеальним мистецтво кінця XIX - початку XX ст. звертається до глибинних джерел національної культури. Розглянуто вплив язичницької слов'янської фольклорно-міфологічної тематики на формування стилістики модерну.

Отмечено, что в поиске утраченной гармонии между природой и человеком, временным и вечным, материальным и идеальным искусство конца XIX - начала XX вв. обращается к глубинным истокам национальной культуры. Рассмотрено влияние языческой славянской фольклорно-мифологической тематики на сложение стилистики модерна.

In search of the lost harmony between the nature and the person, temporal and eternal, material and ideal art addresses to deep-laid sources of national culture. This article study the influence of pagan Slavic folklore and mythology on the genesis ofmodern style.

Досліджено роль чарівної казки у становленні образно-художньої стилістики модерну на прикладі картини В.М. Васнєцова "Три царівни підземного царства". Розглянуто два варіанти: 1879 р. (ДТГ) та 1884 р. (Київський музей російського мистецтва).

Исследована роль волшебной сказки в становлении образно-художественной стилистики модерна на примере картины В.М. Васнецова "Три царевны подземного царства". Рассмотрены два варианта: 1879 г. (ГТГ) и 1884 г. (Киевский музей русского искусства).

The task of our article is the clarification of the role of a fairy tale in formation of figuratively-artistic stylistic of the modern based upon the example of V.M. Vasnezov's:"Three princess of subterranean Kingdom".

Зазначено, що в пошуку гармонії між природою й людиною, тимчасовим і вічним, матеріальним та ідеальним мистецтво звертається до глибинних джерел національної культури. Висвітлено втілені у образотворчому мистецтві кінця XIX - початку XX ст. образи слов'янської міфології.

Указано, что в поиске утраченной гармонии между природой и человеком, временным и вечным, материальным и идеальным искусство обращается к глубинным истокам национальной культуры. Предметом настоящей статьи являются воплощённые в изобразительном искусстве конца XIX - начала XX вв. образы славянской мифологии.

In search of the lost harmony between the nature and the person, temporal and eternal, material and ideal art addresses to deep-laid sources of national culture. A subject of present article are embodied in the fine arts of the end XIX - the beginnings of XX centuries images of the lowest Slavic mythology.

Розглянуто стан теоретичного осмислення проблематики міфологізму як типу художнього мислення модерну. Представлено типологічні ряди творів образотворчого мистецтва кінця ХІХ - початку ХХ ст. (В.Васнецов, М.Врубель, М.Реріх, П.Холодний, Ю.Михайлів, І.Білібін, Г.Нарбут, О.Кульчицька, М.Жук). Розкрито особливості міфологеми чарівної казки в живописі й графіці модерну, зміст і взаємозалежну з ним форму відомих творів образотворчого мистецтва. Знайдено особливий тип "міфологічного портрета", де особистість прилучається до категорії Вічного. Виявлено, що міфологічні, казкові, билинні мотиви дали змістову основу, "сюжетне мотивування" для формування символічної мови модерну. Обгрунтовано значення художньої практики майстрів модерну в театрально-декораційному і монументальному мистецтві створення панно.

Предложен концептуальный подход к рассмотрению произведений Н. К. Рериха в контексте проблем самопознания. На основе применения сравнительного (компаративного) метода создано широкое ассоциативное поле для выявления содержательных и формальных связей между языческим искусством славян и дореволюционными произведениями Н. К. Рериха, творившего в стилистике модерна. С использованием структуры мифологического путешествия героя, обозначенной Дж. Кємпбеллом, проведена систематизация искусствоведческого материала и по-новому освещены общеизвестные произведения Н. К. Рериха. Особое внимание уделено исследованию произведений художника, хранящихся в музеях Украины.

Исследованы росписи В. В. Рудакова и Н. Е. Желтомирской в храмах Одессы. Внимание уделено истории создания гравированного портрета архитектора Анри Абруста из коллекции Одесского музея западного и восточного скусства. Рассмотрена проблема провенанса в картинах голландских художников XVII в. в собрании Одесского музея западного и восточного искусства. Исследован электронный Каталог венков сонетов русской поэзии 1889 - 2018 гг. Рассмотрены английские иллюстрированные комические издания 1830-х гг. в одесской библиотеке М. С. Воронцова. Внимание уделено мотивам росписей В. Васнецова Владимирского собора в Киеве в современных церквях и храмах Одессы и Одесской области. Рассмотрены традиции любительского музицирования в XIX в. сквозь призму современности.